Китай
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Китай, -таю, м. 1) Китай. 2) = Китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Нп. Будем драти, пане брате, з китаю онучи. Гол. І. 14. 3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає. Kolb. І. 113.