Вабити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:36, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. К. Досв. 68. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе. Мир. ХРВ. 6.