Царство

Царство, -ва, с. 1) Царство. Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: Бо́же, небесне царство. Ном. № 6973. Помершим царство, а нам на здоров’я. Ном. № 11607. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. Царство небесне їм! (пожеланіе умершимъ). Ном. № 11607. Я такого був пана, що царство небесне та й годі. Ном. № 1242. 3) Титулъ: Величество. Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». Рудч. Ск. II. 181. Ум. Царствечко. ЗОЮР. II. 32. Я твоє царствечко да коником витопчу. Чуб. ІІІ. 270.