Шмаття
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:50, 3 грудня 2013; Sophia Podolianchuk (обговорення • внесок)
Шмаття, -тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. І. 38. Ум. Шматтячко.
Зміст
Сучасні словники
1. Шматки чого-небудь. Невеликий, пане-браття, Жрець я Гелікона, Бо тримаю тільки шмаття З кобзи Аполлона
2. розм. Білизна. Якийсь дід в одному шматті, розхристаний, без шапки, почав лаяти й клясти панів
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний Словник Української Мови
