Любощі
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:15, 29 листопада 2013; АндрійК (обговорення • внесок)
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш не знаєш, мов вві сні. Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? Чуб. V. 92. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв }