Любощі

Словник Грінченка

Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш не знаєш, мов вві сні. Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? Чуб. V. 92.

Сучасні словники

любощі — засоби для причаровування, для викликання кохання — миттям голови любистком, напуванням коханого приворотним зіллям, ворожінням на різних предметах, але пов’язаних з вогнем (передусім асоціацією його з коханням) тощо. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? (П. Чубинський). любощі — мн. love caresses, love tenderness … Українсько-англійський словник Любощі ів, мн. Те саме, що любов 1. Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118); Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні.., 82); Це саме надходить та пора, коли Купала розтрушує любощі (Стельмах, І, 1962, 540); // Інтим­ні стосунки з особою іншої статі. Заводить [Тетя­на] любощі з регентами і з сільськими писарями (Вас, II, 1959, 80).

Ілюстрації