Деревце

Де́рево — велика, багаторічна, дерев'яниста рослина.

Хоча не існує встановленого визначення щодо максимального розміру, термін «дерево» загалом застосовується до рослин заввишки як мінімум від 3 м[1] до 6 м[2] в зрілості і які, що важливо, мають вторинні гілки, котрі ростуть на єдиному головному стеблі або стовбурі, з ясно вираженим домінуванням стовбура над вторинними гілками (див. кущ для порівняння). В порівнянні з більшістю інших форм рослин тривалість життя дерев вища. Декілька видів дерев можуть досягати понад 100 м заввишки і деякі можуть жити протягом кількох тисяч років.

Дерева - необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів та сільському господарстві, забезпечуючи урожаї фруктів (наприклад, яблук). Дерева також відіграють важливу роль у багатьох світових міфологіях (див. дерева в міфології).[3] Класифікація

Дерево — форма рослин, яка зустрічається в багатьох різних порядках і родинах рослин. Тому дерева демонструють широку різноманітність форм, типу і форм листя, характеристик кори, репродуктивної системи тощо.

Найдавніші дерева були деревовидними папороттями і хвощами, які росли в безмежних лісах у Кам'яновугільному періоді; деревовидні папороті все ще існують, але серед сучасних хвощів нема деревовидних форм. Пізніше, в тріасовому періоді, з'явилися хвойні дерева, гінкго, саговники та інші рослини, а згодом в крейдяному періоді квіткові рослини. Більшість видів дерев сьогодні — квіткові та хвойні рослини.

Група дерев, що ростуть разом, називається гаєм, значна територія, щільно вкрита деревами, називається лісом. Декілька біотипів в значній мірі визначаються деревами, які їх населяють; наприклад — дощовий ліс і тайга (див. екологічні зони). Територія, на якій дерева ростуть на значній відстані одне від одного (звичайно періодично), називається саваною, а територія, на якій вони формують відокремлені гаї — лісостепом.

   Дерева поділяються за видом листків на хвойні і широколистяні.
       Хвойні відрізняються звичайно жорстким вічнозеленим голкоподібним або лускатим листям, що називається хвоєю, або голками, утворюють шишки або ялівцеві ягоди. До цієї групи відносяться, наприклад, сосни, ялинки, ялиці, модрини, кипариси, секвої.
       Широколистяні дерева мають широкі і плоскі листки — у яких товщина значно менше довжини і ширини. Листя зазвичай опадає раз на рік. Широколистяні (або просто листяні) дерева зазвичай цвітуть і плодоносять. До цієї групи відносяться клени, буки, ясени, евкаліпти та інші.

   Крім класифікації за виглядом листя, дерева поділяються за терміном життя листя на листопадні і вічнозелені.
       Листопадні дерева мають чітку зміну листяного покриву: все листя на дереві втрачає зелене забарвлення і опадає, деякий час ( взимку) дерево стоїть без листя, потім ( навесні) з бруньок виростають нові листки.
       Вічнозелені дерева не мають чіткої зміни листяного покриву: листя знаходиться на дереві у будь-який момент року і зміна листя відбувається поступово протягом усього життя дерева.

Крім біологічної класифікації дерева поділяються і за іншими ознаками: наприклад, плодові дерева (плоди яких використовуються людиною в їжу), цінні (деревина яких використовується для промислових цілей), корабельні (використовувані в кораблебудуванні), тропічні (ареал проживання яких проходить недалеко від екватора), північні (ареал проживання яких проходить далеко від екватора) та інші.

Дерево у побуті і культурі

   Див. також: Світове дерево

У зв'язку з поширенністю і простотою обробки в багатьох культурах світу широко використовується деревина у якості матеріалу для виготовлення як предметів побуту (меблі, посуд тощо), так і предметів благоустрою житла.

Дерево, як і камінь, є природним матеріалом, що зберігає нанесені зображення, що, за твердженням вчених, сприяло розвитку писемності у багатьох мовах.

Здатність горіти допомогло освоєння вогню, що різко розширило ареал поширення людини на північ, і дозволило освоїти нові типи житла: печери, будинки, іглу тощо. Головешки, що залишаються після згорання дерева, використовувалися для перших наскельних малюнків. Мала густина деревини по відношенню до води сприяла розвитку судноплавства: починаючи від плотів і закінчуючи каравелами — багато років судна робилися з дерева. Особливості цвітіння деяких дерев стали загальними в культурі багатьох народів світу. Так в Японії квітка сакури оспівана багатьма поетами і часто використовувалися для медитації та відпочинку. На Сході поширений образ квітки персика, в Росії був оспіваний яблуневий цвіт. Фрукти є неодмінним атрибутом майже всіх свят, як і музичні інструменти, більшість яких виготовляється з певних сортів деревини.