Деревце

міні Де́рево — велика, багаторічна, дерев'яниста рослина.

Хоча не існує встановленого визначення щодо максимального розміру, термін «дерево» загалом застосовується до рослин заввишки як мінімум від 3 м[1] до 6 м[2] в зрілості і які, що важливо, мають вторинні гілки, котрі ростуть на єдиному головному стеблі або стовбурі, з ясно вираженим домінуванням стовбура над вторинними гілками (див. кущ для порівняння). В порівнянні з більшістю інших форм рослин тривалість життя дерев вища. Декілька видів дерев можуть досягати понад 100 м заввишки і деякі можуть жити протягом кількох тисяч років.

Дерева - необхідні компоненти багатьох природних екосистем і важливі елементи в створенні штучних ландшафтів та сільському господарстві, забезпечуючи урожаї фруктів (наприклад, яблук). Дерева також відіграють важливу роль у багатьох світових міфологіях (див. дерева в міфології).[3] Класифікація

Дерево — форма рослин, яка зустрічається в багатьох різних порядках і родинах рослин. Тому дерева демонструють широку різноманітність форм, типу і форм листя, характеристик кори, репродуктивної системи тощо.

Найдавніші дерева були деревовидними папороттями і хвощами, які росли в безмежних лісах у Кам'яновугільному періоді; деревовидні папороті все ще існують, але серед сучасних хвощів нема деревовидних форм. Пізніше, в тріасовому періоді, з'явилися хвойні дерева, гінкго, саговники та інші рослини, а згодом в крейдяному періоді квіткові рослини. Більшість видів дерев сьогодні — квіткові та хвойні рослини.

Група дерев, що ростуть разом, називається гаєм, значна територія, щільно вкрита деревами, називається лісом. Декілька біотипів в значній мірі визначаються деревами, які їх населяють; наприклад — дощовий ліс і тайга (див. екологічні зони). Територія, на якій дерева ростуть на значній відстані одне від одного (звичайно періодично), називається саваною, а територія, на якій вони формують відокремлені гаї — лісостепом.

   Дерева поділяються за видом листків на хвойні і широколистяні.
       Хвойні відрізняються звичайно жорстким вічнозеленим голкоподібним або лускатим листям, що називається хвоєю, або голками, утворюють шишки або ялівцеві ягоди. До цієї групи відносяться, наприклад, сосни, ялинки, ялиці, модрини, кипариси, секвої.
       Широколистяні дерева мають широкі і плоскі листки — у яких товщина значно менше довжини і ширини. Листя зазвичай опадає раз на рік. Широколистяні (або просто листяні) дерева зазвичай цвітуть і плодоносять. До цієї групи відносяться клени, буки, ясени, евкаліпти та інші.

   Крім класифікації за виглядом листя, дерева поділяються за терміном життя листя на листопадні і вічнозелені.
       Листопадні дерева мають чітку зміну листяного покриву: все листя на дереві втрачає зелене забарвлення і опадає, деякий час ( взимку) дерево стоїть без листя, потім ( навесні) з бруньок виростають нові листки.
       Вічнозелені дерева не мають чіткої зміни листяного покриву: листя знаходиться на дереві у будь-який момент року і зміна листя відбувається поступово протягом усього життя дерева.

file:///C:/Documents%20and%20Settings/User.205PC10/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%B8/800px-%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%B5_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE._%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC.JPG