Деревце

Деревце, -ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. См. Гільце.

Сучасні словники

Відбувається від іменника дерево , від праслав . форми * dervo , * dьrvo , від якої в числі іншого сталися : ст. -слов. ( . рід . п дрѣвесе і дрѣва . ; др.-греч ξύλον , δένδρον ) дрѣво . , рос , укр . дерево , сербохорв . дрі̏jево , словенська . Древо , drevė̑sa , чешск . DŘEVO , словацькою. древо , польськ. Drzewo , в.- калюж. drjewo , н.- калюж. drjowo . Родинно літ. dervà « сосна » , вин. derva ; з іншим вокализмом : ДАРВА « смола » , латиською. ДАРВА « смола » , англос . Теру « смола » , грец. δόρυ « дерево , брус , спис » , δρῦς « дерево ( рослина) , дуб» , ін - інд. Дарую , Дрю - « дерево (матеріал) » , авест . dauru , - дру- «дерево» , ирл . derucc « жолудь » , галльський . dervo - в місц. н . Dervus « дубовий ліс». Сюди ж Готського . triu , англ. дерево «дерево» , хеттским . тару - те ж.

Ілюстрації