Іти

Іти, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. МВ. II. 22. Ось іди, сядь коло мене. МВ. II. 24. Іди слідом за мною. Єв. Мр. II. 14.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

''''''Тлумачний словник''''''

іти (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок.

1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || Пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб. || Пересуватися кроками, виконуючи певну роботу, завдання тощо. || їхати, скакати верхи.

2) Рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту та інші засоби пересування); їхати, плисти, летіти. || Пересуватися, їхати на якомусь із видів транспорту (про людей). || Пересуватися в небі (про небесні світила, хмари). || Текти (про воду, хвилі й т. ін.). || Пливти, розходитися поверхнею води. || Переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси тощо). || Пересуватися під дією прикладеної сили. || Переходити, передаватися з рук у руки. || Пересилатися поштою, телеграфом (про листи, посилки тощо). || Проходити, пролізати в що-небудь, через щось або виходити, вилазити з чогось.

3) Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь. || Вирушати куди-небудь у певну пору. || з інфін., по кого – що, до чого, на що і т. ін. Виходити, вирушати куди-небудь із певною метою. || перев. від кого – чого, звідки. Залишати, покидати кого-, що-небудь; відходити, забиратися. || У формі наказ. сп. разом із дієсловами наказ. сп. підсилює спонукання до якої-небудь дії.

4) Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під'їжджати. || Заходити до якогось приміщення. || до кого. Дозволяти комусь брати себе на руки (про маленьких дітей, малят тварин).

5) перен. Прямувати, рухатися, розвиватися в якому-небудь напрямі.

6) перен. Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу. || Вступати куди-небудь. || Ставати ким-небудь. || Ставати членом певного колективу, організації тощо.

7) перев. з інфін. Приступати до якої-небудь дії, праці.

8) перен. Діяти певним чином (перев. з обставинами способу дії). || за чим і чим. Діяти згідно з певними поглядами, принципами. || на що. Бути готовим до чого-небудь, здатним на щось; погоджуватися на щось. || Устигати в навчанні.

9) за кого і без додатка. Брати шлюб (про жінку); виходити заміж.

10) Бути призначеним, використовуватися для чого-небудь. || Надсилатися куди-небудь. || Надходити звідкись. || Передаватися, пересилатися для затвердження тощо (про плани, проекти, накази й т. ін.). || Витрачатися на кого-, що-небудь.

11) Продаватися, знаходити збут (про товари). Іти з торгів.

12) Виходити, виділятися з чого-небудь (про дим, тепло, запах тощо). || Чутися, розлягатися, лунати (про звук, голос тощо). || перен. Поширюватися, розходитися (про відомості, чутки, славу й т. ін.).

13) Тривати певний час; тягтися, продовжуватися.

14) Минати, проходити (про час та його відтинки).

15) Наставати, наближатися (про певний відтинок часу, період життя, розвитку, про якусь подію). || Насуватися (про щось страшне, лихе). || Наставати як наслідок певної дії, вчинку.

16) Відбуватися, бути в певному стані. || Виконуватися, здійснюватися. || Провадитися, точитися (про бесіду, розмову). || Виконуватися на сцені, демонструватися на екрані (про виставу, кінофільм і т. ін.). || Удаватися в процесі чого-небудь; виходити (у 13 знач.). || безос. || Мати ту чи іншу можливість розвиватися, рости й т. ін.

17) Падати зверху, литися (про дощ, сніг тощо). || Виливатися, просочуватися (про струмінь води, кров).

18) Бути розташованим певним чином; мати певний напрямок. || Вести, виходити кудись (про вікна, двері тощо). || Простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.). || Посідати певне місце в переліку, композиції твору тощо.

19) Брати початок; походити від чого-небудь; завдячувати своїм існуванням чомусь.

20) Кидатися на принаду, потрапляти в сіті, у пастку.

21) Даватися, видаватися постійно (про платню, подарунки тощо). || Нараховуватися (про суму грошей, проценти тощо).

22) перев. із запереч., розм. Уживається в зворотах, що характеризують фізичний або психічний стан людини: сон не йде – не спиться, слова не йдуть – не хочеться говорити й т. ін. || кому. Не мати охоти, бажання їсти, пити що-небудь.

''''''Фразеологічний словник''''''

Не йде в го/лову що — не запам'ятовується, не сприймається що-небудь.

Не йде в рот (го/рло) кому — хтось не має апетиту.

Не йти з голови/ (ду/мки) кому — не забуватися, постійно турбувати когось.

Да/лі йти ні/куди — уживається для вираження обурення, розпачу, незадоволення станом речей, чиєюсь поведінкою тощо.

Іди/ та знай — якби знати.