Хавтурник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:08, 19 грудня 2016; Oszharikova.im16 (обговорення • внесок)
Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Сучасний словник
Хавтурник - людина, яка бере хабар.