Тандитник

Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк. ТАНДИ́ТА «товкучка; старі носильні речі, дрантя, лахміття» запозичення з польської мови; п. tandeta «поганий (недоброякісний) товар, дрантя, халтура; барахолка», tandet «тс.» зводяться до нвн. Tändelmarkt «товкучка», утвореного від Tand «дрібничка» (-eta від п. wendeta «товкучка»), що походить від лат. tantum «така кількість, стільки», пов’язаного з tam «так, настільки»; р. [танди́т] «переторжка старими речами», бр. тандэ́т «дешева річ, барахло»; ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ канди́тний «тс.» танде́т «швейні вироби низької якості» танде́та «тс.» танде́тний «неякісний (про одяг)» танди́тний «який стосується товкучки, який продається на товкучці; старий, поношений, ні для чого не придатний» танди́тник «лахмітник, ганчірник; [обідранець Шейк]» тандитникува́ти «торгувати лахміттям, шматтям, мотлохом» тинди́тник «лахмітник; той, хто шиє церковні ризи» тинди́тникі́вна «дочка лахмітника» тинди́тникова́ти «шити і продавати церковні ризи» тинди́чниченко «син лахмітника» тинди́чничка «дружина лахмітника»