Тандитник
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
ТАНДИ́ТА «товкучка; старі носильні речі, дрантя, лахміття» запозичення з польської мови; п. tandeta «поганий (недоброякісний) товар, дрантя, халтура; барахолка», tandet «тс.» зводяться до нвн. Tändelmarkt «товкучка», утвореного від Tand «дрібничка» (-eta від п. wendeta «товкучка»), що походить від лат. tantum «така кількість, стільки», пов’язаного з tam «так, настільки»; р. [танди́т] «переторжка старими речами», бр. тандэ́т «дешева річ, барахло»;
Зміст
Сучасні словники
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ канди́тний - «тс.»
танде́т - «швейні вироби низької якості»
танде́та - «тс.»
танде́тний - «неякісний (про одяг)»
танди́тний - «який стосується товкучки, який продається на товкучці; старий, поношений, ні для чого не придатний»
танди́тник - «лахмітник, ганчірник; [обідранець Шейк]»
тандитникува́ти - «торгувати лахміттям, шматтям, мотлохом»
тинди́тник - «лахмітник; той, хто шиє церковні ризи»
тинди́тникі́вна - «дочка лахмітника»
тинди́тникова́ти - «шити і продавати церковні ризи»
тинди́чниченко - «син лахмітника»
тинди́чничка - «дружина лахмітника»