Субітник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:48, 30 листопада 2014; Сорока Юлія (обговорення • внесок)
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
