Песик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:36, 5 грудня 2016; Ohrys.il16 (обговорення • внесок)
Пе́сик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б’ють, а левик боїться. Ном. № 3902. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3) — на оці. Бѣльмо. Грин. II. 319. 4) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 17. Щух. І. 255. песик -а, ч. Зменш.-пестл. до пес 1). Український тлумачний словник
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
