Охічно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ОХІТНО, діал. Присл. до охітний. Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Охічно нар. = Охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.

Іноземні словники

Willingly Readily

Словари и энциклопедии на Академике

Охітно (охоче) - присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням …

Український тлумачний словник

Ілюстрації

x140px