Набіжний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набіжний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). НАБІ́ЖНИЙ а, е, рідко. Позашлюбний, нешлюбний (про дитину). Приклади Це дитя набіжне у неї: вона – покритка. (Сл. Б. Грінченка)