Шнурування

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шнурува́ння, -ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Рудч. Чп. 257. Ой беріть з возів, беріть шнурування. Рудч. Чп. 101.

Сучасні словники

ШНУРУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Дія за знач. шнурува́ти.

2. перен., рідко. Ставити, розміщувати когось, щось у ряд, у лінію, рівно.

3. Стягувати шнуром, шнурком, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу на одязі, взутті і т. ін. Мати з меншою дочкою шнурували корсет, силкувались, аж впотіли, а корсет все-таки не сходився (Нечуй-Левицький, III, 1956, 42).

ШНУР «тонка вірьовка; одиниця виміру землі»

Ілюстрації

Snuruvanaa0504231216.jpg Shnurovk0504231217.jpg Snuruvatu0504231218.jpg Snurovks050420231222.jpg

Медіа

Див. також

Словник Грінченка: Шнурівка (Посилання на сторінки цієї Вікі) Шнур


Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Словник української мови ШНУРУВАННЯ

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання