Пищавка

Пищавка, -ки, ж. Свирѣль. Гн. II. 154.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИ́ЩАВКА, и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).

СОПІ́ЛКА, и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).

Ілюстрації