Гривеник
Гривеник, -ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.
Визначення
ГРИВЕНИК, а, чол., розм., заст. Срібна монета в десять копійок. Німець, радий, пообіцяв ще гривеника накинути на чоловіка, коли всі й далі так щиро робитимуть (Панас Мирний, IV, 1955, 246); Падали в кобзарів бриль мідяки, срібні гривеники (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56); У порівняннях: Рибка блисне на сонці, як новенький гривеник (Олесь Донченко, VI, 1957, 68).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 166.
ГРИВЕНИК — срібна рос. монета, номінальна вартість якої 10 копійок. Запроваджена в обіг у результаті грошової реформи Петра I. Перші Г. відкарбовано на Красному та Кадашевському монетних дворах у Москві бл. 1701. До 1766 на монетах містилося словесне позначення номіналу — «Гривенникъ». Після цього термін «гривеник» використовувався в розмовній мові для позначення монет номіналом 10 коп., які карбувалися майже щорічно. На аверсі вміщувалося зображення держ. герба, на реверсі — позначення номіналу та дата карбування. До 1867 проба металу в Г. відповідала пробі повноцінних срібних рос. монет. Від 1867 Г. випускали зі срібла 500-ї проби. В СРСР карбувалися від 1924 зі срібла, потім — з нікелю та мідно-нікелевого сплаву.
Енциклопедія історії України: у 10 т. — Том 2, 2004. — Стор. 195.
Історія та різновиди монети
Гривеник, номінальна вартість якого 10 копійок, був запроваджений в обіг у результаті грошової реформи Петра I. В 1700 році зосередилися на карбуванні дрібних розмінних монет з міді, тоді як в 1701 році почали карбувати гривеники та інші номінали монет зі срібла, а першу партію цих монет було відкарбовано на Красному та Кадашевському монетних дворах у Москві.
На переплавку та карбовку надходило імпортне монетне срібло, але основним його джерелом для цих монет стали Нерчинські срібні копальні, відкриті в Забайкальському краї у XVII ст. Нову монету також перекарбовували з грошей старого зразка — чешуйок.
В період правління Петра I гривеники випускалися в 1701—1702, 1704—1707, 1713, 1718—1720 і 1723 рр. Загалом, всі вони вирізняються рисунком герба. З 1718 року на цих монетах з’явилися випуклі рахункові крапки, завдяки яким неграмотне населення імперії розпізнавало номінал монети.
|
|
24 січня 1718 року іменним указом Петра I проба срібла в гривениках була знижена до 729. Зберігши минулу вагу монети, вміст чистого срібла знизили до 2,07 г. Діаметр монети визначили в 20 мм. Також затвердили, що будь-яка розмінна монета обов’язково повинна карбуватися з гуртом на ребрі, щоб запобігти їх підробці — «дабы ворам отливать было нельзя… и как серебряныя, так и медныя по краям опечатывать...». На деяких гривениках з’явилося позначення мінцмейстера у вигляді латинської літери «L» на хвості або під лапою орла. Це був знак монетаря Йогана Ланга, який працював на московських монетних дворах у 1707—1719 рр.
|
|
За правління імператриці Анни Іоановни (1730—1740 рр.) гривеник карбувався в 1731—1735 роках. Оформлення монет було схожим на дизайн петровських гривеників після 1718 року. Пробу металу знов збільшили до 802-ї, а нормативну вагу встановили в 2,59 г (чистого срібла — 2,08 г).
В 1741 році на гривениках вперше з’явилося зображення імператора, на той час формальним монархом був піврічний племінник імператриці Анни. Його правління подарувало нумізматам декілька типів рідкісних монет, серед яких і перший в історії портретний гривеник. Монета вперше почала карбуватися зі срібла 72-ї проби з нормативною вагою 2,59 г.
|
|
Практично всі срібні монети формального імператора вилучалися в роки правління Єлизавети Петрівни, тому до нашого часу дійшло досить небагато цих нумізматичних екземплярів, зокрема і гривеників. Знищуючи монети Іоана Антоновича, уряд Єлизавети тим не менш скористався дизайном і оформленням реверсу його гривеника. Цей дизайн зберігся аж до XVII століття та не змінювався.
Гривеники Єлизавети випуску 1742—1757 рр. також, як і гривеники попереднього монарха — портретні. Технічні характеристики монети теж не змінювали, вони відповідали нормам монет Іоана Антоновича.
За півріччя правління Петра III срібні гривеники не карбувалися.
|
Випуск монет цього номіналу був відновлений вже при Катерині II в 1764 році. Гривеники Катерини відомі в трьох різновидах, що відрізняються елементами дизайну та оформленням аверсу:
- 1764—1766 рр. — портрет імператриці з шарфом на шиї;
- 1767—1776 рр. — портрет імператриці без шарфа;
- 1767—1776 рр. — пізній портрет.
Монети нової імператриці за оформленням ідентичні гривеникам Єлизавети Петрівни. Однак нормативну вагу і діаметр зменшили до 2,37 г і 17—19 мм, а вміст чистого срібла — 1,78 г.
Монету з вказаним номіналом саме словом «гривеник» остаточно припинили карбувати в 1796 році, коли були випущені останні Катеринині гривеники. За імператора Павла I номінал «гривеник» змінився номіналом «10 копійок».
|
|
|
Див. також
- Гривня
- Гріш, грошик
- Деньга
- Злот
- Карбованець
- Копійка, копійчина
- Крейцер
- Монета
- Осьмак
- Піняз
- Полушка
- Рубльовик
- Срібник, срібняк
- Семишник, сьомак
- Семигривенник
- Талер
- Трояк
- Червінець
- Шостак, шестишаговик
- Шаг, шеляг
Джерела та література
- Шуст Р. М. Гривеник // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2: Г — Д. — С. 195. — 518 с.: іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 166.