Божитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:57, 9 листопада 2021; Oskostenko.iff19 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Божитися, жуся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
- БОЖИ́ТИСЯ божу́ся, божи́шся, недок., розм.
- Говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою.
- Приклади:
Ярмарок аж кипів... Цокотять перекупки, божаться цигани. (Марко Вовчок) Тоді Чагар став божитись, що нічого подібного не трапилось, що це мої вигадки. (М. Хвильовий) Сама мати божилася, що буде в Раю між святими. (О. Довженко) Я божився, клявся я вокзалом утекти, але втекти не міг. (М. Вінграновський)
Етимологія
- Божитися
- псл. bogъ;
- споріднене з дінд. bhăgaḥ «наділяючий, податель, пан, владика», bhájati, bhájate «наділяє», ав. bаүа «господь, бог», baχšaiti «бере участь»;
- можливо, через давніше значення «майно, їжа» пов’язане з укр. [бог] «шлунок, рубець», богу́н «тс.», гр. φαγετν «їсти, пожирати», алб. bagëti «велика рогата худоба»;
- неодноразово висловлювана думка про пряме запозичення з іранських мов (Корш Сб. Сумцову 53; Миккола РФВ 48, 278; Solmsen KZ 34, 49; Muszyński PZJP 92–93 та ін.) не витримує критики;
- р. бр. болг. м. бог, др. богъ, п. слн. bóg, ч. bůh, слц. boh, вл. bóh, нл. bog, полаб. büg, схв. Бȏг, стсл. богъ;
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 81.