Хитатися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:19, 4 листопада 2021; I.savielieva (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Шевч. 437. Синє море хитається, білий заєць купається. Лубен. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХИТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Рухатися, коливатись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися. Тілько одним-одно хиталось Зелене дерево в степу (Тарас Шевченко, II, 1963, 87).

2. чим. Здійснювати коливальні рухи чим-небудь; коливатися. Заплющивши очі, він [кларнетист] хитавсь взад і вперед своїм важким, ситим тулубом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 231); Говорили інші ранені. Сестра біла тихо, немов із журою, хиталась постаттю в автомобілі (Андрій Головко, II, 1957, 167).

3. Не мати стійкості, стояти не міцно, ненадійно. Насупроти столу, між череватою пічкою й другою стіною, притулився піл з чотирьох тоненьких драничок, таких хистких, що вони хиталися та вгиналися (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Вона чіпляється вільною рукою за п'єдестал Палладіона, статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу (Леся Українка, II, 1951, 324).

4. Тремтіти, здригатися від сильних поштовхів, струсів тощо. Вікна тихо, але ненастанно дзвеніли, столи і бюрка хиталися, а знадвору доходили лише короткі, сухі стуки: цяп! цяп! цяп! (Іван Франко, VI, 1951, 334).

5. перен. Виявляти нерішучість у виборі чого-небудь; вагатися. І без жалю, без сліз, не хитаючись, Вона кинулась в темні вали... Хто збагне, як жилось їй тиняючись, Як їй муки життя допекли? (Павло Грабовський, I, 1959, 471).

5. Звучати нерівномірно (про голос, звук); тремтіти. Звуки пливуть і хитаються (Юрій Яновський, II, 1958, 20); Розказала [Магда] живо, що могла розказати. Дійшла до удару по Вєжбовій, голос у неї хитнувся й обірвався в грудях (Степан Тудор, Народження, 1941, 60).

Онлайн-бібліотека словників української мови "Горох"

ХИТА́ТИСЯ

1. Рухатися, погойдуючись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися, хилитатися. Кладка хитнулась, Ганна втонула; як потопала, тричі зринала, – Ганна моя панна, ягода червона. (О. Воропай).

2. тільки недок. Пас. до хита́ти. Он серед пісочку зелене жабуриння чорніє; он відзначається круча; легенькою хвилею хитається порожня черепашка. (Панас Мирний)

Ілюстрації

Хитатися.png Хитатися2.png Хитатися3.png

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Хитати