Хитати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. II. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.