Покуса

Покуса, -си, ж. Покуса, -си, ж. Искушеніе. на покусу підводити. Искушать. Страшно тебе й слухати, що ти мене на покусу підводиш! Стор. МПр. 14.

Сучасні словники

1. 1

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОКУ́СА, и, жін., діал. Спокуса. Погана доля не дрімала, — Немов невольника, тебе вела Від зла до зла, — покуси підсувала (Іван Франко, XIII, 1954, 407); Над пропастю покус, в злих дум хвилині.. буду при моїй дитині (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 226). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 56.

1. 2

Словопедія Поку́са. Спокуса, знада. “Народний Дім" є одиноке товариство руске на Буковині, котре підтримує руску молодіж і єї проти покуси спомагає, а ті пани відмовляють запомоги з краєвих фондів (Б., 1895, 10, 2)// пол. pokusa - спокуса.

Ілюстрації