Покуса

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Покуса, -си, ж. Покуса, -си, ж. — те, що спокушає, особливо до зла.

Спокушувати, в значенні дієслова означає намагатися переконати (особу) вчинити неправду чи злодіяння, обіцяючи задоволення або користь.

За словником синонімів Караванського «спокушувати» означає також вабити, приваблювати, надити, принаджувати, манити, заманювати, підпускати бісиків кому, (надією) тішити; (на що) спонукувати, заохочувати.

Традиційним спокусником вважається сатана.

Сучасні словники

1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)


ПОКУ́СА, и, жін., діал. Спокуса. Погана доля не дрімала, — Немов невольника, тебе вела Від зла до зла, — покуси підсувала (Іван Франко, XIII, 1954, 407); Над пропастю покус, в злих дум хвилині.. буду при моїй дитині (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 226). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 56.


2. Словопедія

Поку́са. Спокуса, знада. “Народний Дім" є одиноке товариство руске на Буковині, котре підтримує руску молодіж і єї проти покуси спомагає, а ті пани відмовляють запомоги з краєвих фондів (Б., 1895, 10, 2)// пол. pokusa - спокуса.


3. Словник Бориса Грінченка

Покуса, -си, ж. Покуса, -си, ж. Він декілька разів невдало спокушав у юдейській пустелі Христа.Искушеніе. на покусу підводити. Искушать. Страшно тебе й слухати, що ти мене на покусу підводиш! Стор. МПр. 14.

Ілюстрації

Покуса1.jpg Покуса2.jpg Покуса3.jpg Покуса4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словопедія - http://slovopedia.org.ua/103/53407/1078021.html

Академічний тлумачний словник (1970—1980) - http://sum.in.ua/s/pokusa

Зовнішні посилання