Мантачити
Мантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАНТА́ЧИТИ, -чу, -чиш, недок., перех. Гострити, направляти косу мантачкою. [Конон:] Ні, мабуть, до вечора і однієї ручки не дотягну з такою косою, мантачиш-мантачиш її, а вона біда як важко йде (Марко Кропивницький, II, 1958, 431); Час від часу зупиниться якийсь [косар] і давай мантачить притуплене лезо коси (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 205). // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 623.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Мантачити, -чу, -чиш, гл.
1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у.
2) Тратить, мотать. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 405.
Словари онлайн
1) МАНТАЧИТИ, -чу, -чиш, недок., перех. Гострити, направляти косу мантачкою. І вже Василь іде між косарями, переступає, як малий ведмедик, сам косу клепле і мантачить сам... (П-2:221). // Словник мови Стуса
2) МАНТАЧИТИ
манта́чити витрачати марно, нерозумно (майно, гроші)(м, ср, ст)
|| = протринькувати. // Лексикон львівський
3) МАНТАЧИТИ
Крутити, шахраювати, пліткувати [XII]. // Словник з творів Івана Франка
4) МАНТАЧИТИ
ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. — робити гострим за допомогою бруска, ременя тощо); МАНТА́ЧИТИ, НАМАНТА́ЧУВАТИ (мантачкою); КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ (б'ючи, ударяючи молотком). — Док.: нагостри́ти, ви́гострити, загостри́ти, відгостри́ти, заточи́ти, наточи́ти, ви́точити, відточи́ти, обточи́ти, напра́вити, наманта́чити, ви́клепати. Не гостри ножа, доки не зловив барана (прислів'я); Дехто, сподіваючись, що на завтра прийдеться на жнива ставати, і серп позубив, косу нагострив (Панас Мирний); Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка); Високо підкидаючи сокиру, він почав зрубувати кінець промоклої колоди, загострюючи її, як велетенський олівець (С. Голованівський); — Ми маємо військо і зброю.. Меч той відгострили на голови ворогів народних (І. Ле); Чумаченко точив на ремінці бритву (Григорій Тютюнник); Заточити свердло; Вже в'ється.. та білая чайка. Наточує дзьоба на щоглі (Леся Українка); Росло воно (цуценя) потроху, волосатилось, на кістках зуби відточувало (Ю. Мельничук); Розмовляв (Янко) з Василем.., який правив бритву в кухні (М. Томчаній); Направив я косу і пішов: тільки шелест переді мною! (І. Муратов); — Ви, дідусю, лишайтеся коси клепать, та вчіть, як гострити, мантачити... (Остап Вишня); Косарям одне лиш дбай — Намантачуй коси (В. Бичко); Як стихне гомін, то лунко чути — виклепує косу хтось (А. Головко). // Словник синонімів української мови
5) МАНТАЧИТИ, -чу, -чиш, недок., перех.
Гострити, направляти косу мантачкою. // Толковый словарь украинского языка
6) МАНТАЧИТИ
див. бити; обманювати. // Словник синонімів Вусика
7) МАНТАЧИТИ
див. ГОСТРИТИ. // Словник синонімів Караванського
Іноземні словники
Словари онлайн
1) МАНТАЧИТИ
парновид. дієсл. (що робити?, що зробити?)
Дієприслівникова форма: мантачивши, мантачачи.
точить косу
- мантачити -- точить косу. // Большой украинско-русский словарь
2) МАНТАЧИТИ
направлять (косу), натачивать, править, точить. // Украинско-русский политехнический словарь
3) МАНТАЧИТИ
точить (косу). // Українсько-російський словник
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Коса́ — у сільському господарстві універсальне ручне знаряддя для скошування злаків (у тому числі хлібних) та інших трав'янистих рослин. До поширення косарок була основним інструментом для сінокосу.
Лезо коси не точать, її відбивають (тобто клепають) гострою стороною молотка на спеціальній підставці (бабці), яку забивають гострою частиною в дерев'яну колоду (пеньок, бабчар). Клепають починаючи від «п'яти» до «носка», рівномірно проходячи всю кромку полотна. Після відбиття і під час роботи періодично лезо правлять точильним бруском з дрібним зерном. Зараз для цих цілей використовують наждак, а колись косарі загострювали коси так званою «манта́чкою» — дерев'яним бруском, обмазаним смолою і посипаним піском. Для вирівнювання леза застосовують спеціальний сталевий стрижень — мусак. Разом з точильним бруском мусак традиційно зберігали у дерев'яному футлярі, який називався «ку́шка» або «точо́к». Нормальна коса після відбивання витримує три-чотири години косовиці.
Український інтерес
Заощадження коштів полягає не в тому, щоб себе обмежувати, відмовлятись від звичних послуг та продуктів. Скоротити свої витрати можна шляхом аналізу та звичайної математики. Спочатку спробуйте завести зошит, в якому будете записувати всі свої витрати до копійки. Це вимагає часу та терпіння, але за пару місяців ви зможете проаналізувати всі свої покупки. Тим більше, що “перелік надбаного” перед очима допоможе розставити пріоритети та зрозуміти, що придбати було необхідно, а без чого можна було обійтись.
Простіший, але не менш дієвий спосіб дасть змогу ще й відкладати гроші. Цей спосіб полягає в тому, щоб весь свій місячний дохід треба розділити по чотирьох конвертах. В один ви маєте покласти 10% від всієї суми – має бути якийсь недоторканий запас на випадок “форс-мажору” або велику покупку. В інший – одразу відкласти суму на обов’язкові витрати (комуналку, інтернет, мобільний зв’язок, тощо). У третій конверт ви можете покласти деяку суму на майбутню відпустку, адже думки про відпочинок найкраще стимулюють на скорочення витрат. А в четвертий конверт ви кладете все, що залишилось – це і є та сума, яку ви маєте витратити протягом місяця на поточні витрати.
Для того, щоб не скоротити свій бюджет одразу вдвічі, візьміть за правило не робити серйозні покупки в день, коли отримали зарплату. Людина зазвичай думає, що може в цей день дозволити собі все, але імпульсивна покупка може суттєво сказатись на майбутньому бюджеті.
Також радимо вам розраховуватись лише готівкою, а не банківськими картками. Людина важче розлучається з реальними грошима, а не віртуальними. Ефект елементарної “жаби”.
Як би то не було смішно, але не варто ходити за покупками до супермаркету голодним та ще й без списку необхідних продуктів. Звичайно, ви купите більше, а про економію забудете.
Також додамо, що великі мережеві супермаркети часто виробляють власну продукцію. Якість нічим не відрізняється, а ціни набагато приємніші.
А взагалі треба не лінуватись та за сезонними продуктами йти на ринок. Там, по-перше, немає магазинної націнки, до того ж, можна поторгуватись. Головне, не боятись відстоювати свою позицію – йдеться про ваші гроші.
Окрім цього, радимо відмовитись від покупки вже готових обідів для перерви на роботі. Краще витратити пару годин на приготування страви вдома, але протягом наступних днів ви не будете витрачати зайві кошти. Щастя, звичайно, не в грошах, але коли їх трохи більше – настрій суттєво підвищується.
