Чупрій

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:00, 13 листопада 2019; Sykapchuk.fpmv19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Чупрій, -рія, м. = Чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.

Ілюстрації

Чупрій.jpg Чупрій3.jpg Чупрій4.jpg Чупрій2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 474.

Зовнішні посилання

<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/65129-chubrij.html" title="ЧУБРІЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ЧУБРІЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>