Чупрій
Чупрій, -рія, м. = Чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 474.
Зовнішні посилання
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/65129-chubrij.html" title="ЧУБРІЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ЧУБРІЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
