Злотоглав
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:01, 26 листопада 2018; Ayburenko.fitu18 (обговорення • внесок)
Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанахзлотоглавах. Чуб. V. 847.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗЛОТОГЛА́В, у, чол., заст., поет. Парча. Далі за столами по повазі міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби, злотоглави та в зброю блискучу (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); Крізь заґратовані вікна лилося світло в низеньку хатину, мигтіло на злотоглавах по стінах і лиш дратувало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 143).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.
Злотоглав, ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.
Ілюстрації
|
|
