Злотоглав

Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанахзлотоглавах. Чуб. V. 847.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛОТОГЛА́В, у, чол., заст., поет. Парча. Далі за столами по повазі міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби, злотоглави та в зброю блискучу (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); Крізь заґратовані вікна лилося світло в низеньку хатину, мигтіло на злотоглавах по стінах і лиш дратувало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 143).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.

Злотоглав, ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.

Ілюстрації