Паволоч

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Паволоч, -чі, ж. = Волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. Паволоченька.

Словник української мови

ВОЛОКА, и, жін.

1. заст. Мотузок, яким зав'язують постоли та обв'язують онучі на нозі. Онучі, постоли, волоки Шпурлялись (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Волоки — вовняні мотузки, якими зав'язують постоли (Іван Франко, I, 1955, 426); Денис Іванович виразно побачив її ноги; зашнуровані перехрестям волок, вони під колінними ямками закінчувались двома вузликами (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 229).

Ілюстрації

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання