Кельня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:51, 16 жовтня 2018; Vovoinovska.fpmv18 (обговорення • внесок)
Ке́льня, -ні, ж. КЕ́ЛЬНЯ, і, жін. Ручний будівельний інструмент — металева трикутна лопаточка на короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (Іван Франко, VI, 1951, 152); Київ тримає кельню у руці, — він у вапні, всякчасно в дії (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 47).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Кельн, кельні, рід. мн. Келен, дружин. (Пол. Kielnia) (тех.). Лопаточка муляра, штукатура для розмішування та загарбання вапна, цементу. Кельня- лопатка у муляра [V, VI]
Джерела та література
Тлумачний словник Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940. Тлумачний український словник. 2014.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
