Руга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:17, 15 жовтня 2018; Sypriadko.im18 (обговорення • внесок)
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУ́ГА, и, жін., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 249); Руга — церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Олесь Донченко, III, 1956, 97).