Муштер
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:37, 10 жовтня 2018; Aakotyk.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Муштер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував. Васильк. у.
Зміст
Словник української мови
МУШТРУВАЛЬНИК, а, ч. Той, хто муштрує когось. Тільки в очах у кожного та в закушених губах Гладун читав приховані насмішки і повне вдоволення, що так провчили його, свого муштрувальника (Гончар, Людина.., 1960, 68); На майданах з ранку до вечора йшли вистави: штукарі і муштрувальники зміняли один одного (Тулуб, Людолови, II, 1957, 290).
Ілюстрації
|
