Муштер

Муштер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував. Васильк. у.

Словник української мови

МУШТРУВАЛЬНИК, а, ч. Той, хто муштрує когось. Тільки в очах у кожного та в закушених губах Гладун читав приховані насмішки і повне вдоволення, що так провчили його, свого муштрувальника (Гончар, Людина.., 1960, 68); На майданах з ранку до вечора йшли вистави: штукарі і муштрувальники зміняли один одного (Тулуб, Людолови, II, 1957, 290).

Ілюстрації