Трубач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:42, 26 листопада 2017; Ovkryzhanovska.ij17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач. АД. І. 209.

Сучасні словники

ТРУБА́Ч, а, чол. - Музикант, що грає на трубі, або і сигналіст, що трубить у трубу, ріг і т. ін., подаючи якийсь сигнал. Єремія звелів трубачам трубити на влови (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 87); В хату вступили сільські музиканти. Трубач, гармоніст, скрипаль та ще й бас (Іван Микитенко, I, 1957, 321); Звелів король своїм трубачам заграти в сурми (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 446); Час від часу лунає сигнал трубача (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 72).

Ілюстрації

Images (1).jpg Download (7).jpg Images (77).jpg Images88.jpg

Медіа

Див. також

Музикант

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 289.

Зовнішні посилання

Словник