Суша

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:38, 26 листопада 2017; T.marchenko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.

Сучасні словники

[1]

1, і, жін. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім'я Вітчизни, 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фізична географія., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі — усюди бої — Від Чорного моря до Білого моря!(Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107); // Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873. Коментарі (0) СУША 2, і, жін., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. — Гляди лиш, чи це не на сушу, — казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо, — небо чисте, а блискавиця моргає (Панас Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно .. — як на сушу та спеку (Олесь Гончар, Новели, 1954, 109);Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 137); * У порівняннях. Той смуток.. в'ялить рум'янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 68). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873. um.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу.Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СУ́ША1, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім’я Вітч., 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фіз. геогр.., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі — усюди бої — Від Чорного моря до Білого моря! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107); // Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Сл. Гр.). СУ́ША2, і, ж., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. — Гляди лиш, чи це не на сушу, — казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо, — небо чисте, а блискавиця моргає (Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно.. — як на сушу та спеку (Гончар, Новели, 1954, 109); Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Горд., Дівчина.., 1954, 137); * У порівн. Той смуток.. в’ялить рум’янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Н.-Лев. .VI, 1966, 68). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 873.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

СУША СУША СУ́ША, суши, мн. нет, жен. 1. Земля, материк, в противоп. морю, водному пространству. 2. Засушливое время, сушь (прост.). Нынче необычайная суша.

Ілюстрації

СУША.jpg СУША 1.jpg СУША 2.jpg СУША 3.jpg

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

СУШ

СУШИТИ

СУШИТИСЯ

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Суході́л, су́ша — частина земної поверхні, що не вкрита морями й океанами (материки й острови). До суходолу не належать внутрішні водойми: озера й водосховища. Загальна площа суші на Землі — понад 149 млн км² (29,2% поверхні). Середня висота над рівнем моря — 875 метрів, максимальна — 8 848 м (Джомолунгма).