Суша

Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.

Сучасні словники

[1]

1, і, жін. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім'я Вітчизни, 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фізична географія., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі — усюди бої — Від Чорного моря до Білого моря!(Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107); // Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873. Коментарі (0) СУША 2, і, жін., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. — Гляди лиш, чи це не на сушу, — казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо, — небо чисте, а блискавиця моргає (Панас Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно .. — як на сушу та спеку (Олесь Гончар, Новели, 1954, 109);Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 137); * У порівняннях. Той смуток.. в'ялить рум'янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 68). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873. um.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу.Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СУ́ША1, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім’я Вітч., 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фіз. геогр.., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі — усюди бої — Від Чорного моря до Білого моря! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107); // Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Сл. Гр.). СУ́ША2, і, ж., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. — Гляди лиш, чи це не на сушу, — казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо, — небо чисте, а блискавиця моргає (Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно.. — як на сушу та спеку (Гончар, Новели, 1954, 109); Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Горд., Дівчина.., 1954, 137); * У порівн. Той смуток.. в’ялить рум’янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Н.-Лев. .VI, 1966, 68). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 873.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

СУША СУША СУ́ША, суши, мн. нет, жен. 1. Земля, материк, в противоп. морю, водному пространству. 2. Засушливое время, сушь (прост.). Нынче необычайная суша.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Суході́л, су́ша — частина земної поверхні, що не вкрита морями й океанами (материки й острови). До суходолу не належать внутрішні водойми: озера й водосховища. Загальна площа суші на Землі — понад 149 млн км² (29,2% поверхні). Середня висота над рівнем моря — 875 метрів, максимальна — 8 848 м (Джомолунгма).