Лікарський
Лікарський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́КАРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до лікар. Хо слухає, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 172); Лікарський обхід наближався до палати (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 90); Нема гірше як дурний лікар, часом більше пошкодить словами (знаєте, ота лікарська щирість як у Нотнагеля!), ніж поможе рецептами (Леся Українка, V, 1956, 159); Належний лікареві, лікарям. Кузьмич зайшов у палату в білому лікарському халаті, поважний, неквапливий, як професор (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 365). 2. Стос. до лікування; пов'язаний з лікуванням; лікувальний (у 1 знач.). Зовсім зморений сном у перші хвилини після сп'яніння, Юра втратив абсолютно всяке бажання до сну після такої кількості лікарських маніпуляцій (Юрій Смолич, II, 1958, 81). Лікарська дільниця — дільниця, виділена для медичного обслуговування населення відповідним закладом. Тут є велика лікарська дільниця (Остап Вишня, I, 1956, 358); Лікарська управа, іст. — управа, яка керувала лікувальними закладами. В архівних справах Київської лікарської управи.. минулого століття ми знаходимо звіти про роботу лікарень Києва (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 23). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 513.Коментарі (0) ЛІКА́РСЬКИЙ, а, е. Який має лікувальні властивості. Лубенщина — один з найважливіших центрів культури і збору лікарських рослин на Україні (Труди ботанічного саду АН УРСР, 1, 1949, 50).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛІ́КАРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до лі́кар. Хо слухає, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі (Коцюб., І, 1955, 172); Лікарський обхід наближався до палати (Бойч., Молодість, 1949, 90); Нема гірше як дурний лікар, часом більше пошкодить словами (знаєте, ота лікарська щирість як у Нотнагеля!), ніж поможе рецептами (Л. Укр., V, 1956, 159); // Належний лікареві, лікарям. Кузьмич зайшов у палату в білому лікарському халаті, поважний, неквапливий, як професор (Руд., Вітер.., 1958, 365).
2. Стос. до лікування; пов’язаний з лікуванням; лікувальний (у 1 знач.). Зовсім зморений сном у перші хвилини після сп’яніння, Юра втратив абсолютно всяке бажання до сну після такої кількості лікарських маніпуляцій (Смолич, II, 1958, 81).
Лі́карська дільни́ця — дільниця, виділена для медичного обслуговування населення відповідним закладом. Тут є велика лікарська дільниця (Вишня, І, 1956, 358); Лі́карська упра́ва, іст. — управа, яка керувала лікувальними закладами. В архівних справах Київської лікарської управи.. минулого століття ми знаходимо звіти про роботу лікарень Києва (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23).
ЛІКА́РСЬКИЙ, а, е. Який має лікувальні властивості. Лубенщина — один з найважливіших центрів культури і збору лікарських рослин на Україні (Тр. бот. саду, 1, 1949, 50).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
лікарський I л`ікарський -а, -е. 1) Прикм. до лікар. || Належний лікареві, лікарям. •• Лі́карська відповіда́льність — відповідальність лікаря за правопорушення в професійній або професійно-посадовій діяльності.
2) Стос. до лікування; пов'язаний з лікуванням; лікувальний (у 1 знач.). •• Лі́карська дільни́ця — дільниця, визначена для медичного обслуговування населення відповідним закладом.
Лі́карська таємни́ця — вимога нерозголошення інформації про стан здоров'я громадянина та ін. відомості, що їх отримано під час його обстеження та лікування.
II лік`арський
-а, -е.
1) Який має лікувальні властивості.
••
Ліка́рський за́сіб — речовина або суміш речовин, що їх застосовують для профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму.
Ліка́рський збір — суміш кількох видів висушених, подрібнених рослин або їх частин, інколи з додаванням лікарських засобів.
Ліка́рські росли́ни — рослини, які є джерелом отримання лікарської сировини та лікарських засобів природного походження.
2) Який стосується ліків. •• Ліка́рська алергі́я — алергічні реакції організму, спричинені ліками.
Ліка́рська зале́жність — психічний, а інколи і фізичний стан, що характеризується настійною потребою постійно або періодично поновлювати прийом певного лікарського засобу.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Лікарня
Лікарство
Лікарь
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Лікар (англ. Medical Doctor (M.D.) — фахівець із повною вищою медичною освітою, який в установленому законом порядку постійно займається підтримкою або відновленням людського здоров'я, через запобігання (профілактика), розпізнавання (діагностика) та лікування захворювань і травм. Це можливо завдяки ґрунтовним знанням з анатомії, фізіології, хвороб і лікування, науки медицини, його досвіду та практики — мистецтва медицини.