Лікарь

Лікарь, -ря, м. Лѣкарь, врачъ, докторъ. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. Ном. № 8069. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Лікарю, вилічи себе самого. Єв. Л. IV. 23.

Зміст

1 Хто такий лікарь ?
- 1.1 Сучасні словники
2 Походження слова
3 Соціальна роль
4 «Міфи» про лікарів
5 Медіа

Хто такий лікарь ?

Лікарь (ст.-слав. Лікар) - особа, присвячує свої знання та вміння попередження та лікування захворювань, збереженню і зміцненню здоров'я людини, яка отримала в установленому порядку право на заняття лікарською діяльністю. Лікар - також особа, яка отримала вищу медичну освіту за відповідною спеціальністю.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛІ́КАР, я, чол. Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих. [Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (Степан Васильченко, III, 1960, 215); Мабуть, не знайти на нашій Україні такого села, з якого б не вийшли десятки вчителів, лікарів, агрономів (Остап Вишня, II, 1956, 9);

Публічний електронний словник української мови

ЛІ́КАР, я, ч. Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих. [Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (Вас., III, 1960, 215); Мабуть, не знайти на нашій Україні такого села, з якого б не вийшли десятки вчителів, лікарів, агрономів (Вишня, II, 1956, 9); * Образно. Сонце, спочинок, чисте повітря — ось мої лікарі й ліки (Коцюб., III, 1956, 361).

Походження слова

Етимологія слова «лікар» - споконвічно слов'янська і утворено за допомогою суфікса «чь» і слова «вьраті», що означає «говорити». Спочатку - «заговорювати, чарівник». Слово «лікар» у болгарській мові означає знахар, чаклун; в сербохорватської - чарівник, чаклун, волхв, знахар, а «врачіті» - ворожити, гадати, пророкувати, лікувати (знахарством).

Соціальна роль

Лікар традиційно користується особливим статусом в будь-якому суспільстві, і до нього пред'являються високі етичні та правові вимоги.

Соціальний статус лікаря в Росії - суперечливий. Слід визнати невідповідність рівня кваліфікації та тягот праці величиною матеріальної винагороди. Так, лікарі часто працюють довго, перенормований, по негнучкість графіком, а заробляють менше, ніж інші фахівці, чия освіта є порівнянним за тривалістю і складності.

Прийнято вважати, що «справжній» лікар є еталоном для широкої громадськості в питаннях не лише охорони здоров'я (повинен, наприклад, не курити, не вживати алкогольні напої, вести активний спосіб життя, правильно харчуватися), але й моралі. Існує думка, що лікар повинен бути цілком відданий справі Медицини, милосердний, вимогливий до себе, скромний у побуті та потребах, тверезий в оцінках, проявляти силу духу і рішучість у складних життєвих ситуаціях.

Медицина, як галузь людської діяльності, займає особливе місце тому, що наука в ній поєднується з цінностями, підходом, що не мають нічого спільного з наукою. В основі лікарського підходу - співчуття - людський підхід, поза яким медицини зовсім не існує. Однак співчуття означає сентиментальність. Це творча чуйність на страждання пацієнта і його положення. Відгук достатньо творчий, щоб спонукати лікаря до дії, заснованому на повазі до конкретної людини і значущості