Орендувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:22, 26 листопада 2017; Sohanzha.fitu17 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОРЕНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 10); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 744.
Словник. Портал Української мови
ОРЕНДУВАТИ - Брати в оренду; користуватися чужими речами, віддаючи свої гроші за це.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
