Орендувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОРЕНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 10); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 744.

Словник. Портал Української мови

ОРЕНДУВАТИ - Брати в оренду; користуватися чужими речами, віддаючи свої гроші за це.

Ілюстрації

098786.jpg 53453543.jpg 489359.jpg Кеуеуе.jpg

Медіа


Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання