Худопахолок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:29, 22 листопада 2017; Mranosov.if17 (обговорення • внесок)
Худопахо́лок, -лка, м. 1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки. ЗОЮР. І. 77. 2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка. Чуб. II. 89.
Зміст
Сучасні словники
ХУДОПАХО́ЛОК, лка, чол., заст. Дворянин незнатного походження. — Всякий худопахолок, принабувши [придбавши] собі пару-другу сотень дукатів, тікає із своєї околиці, де його всі знають (Гнат Хоткевич, Довбуга, 1965, 38); — Та й не такий уже він худопахолок бездвірний. В Гусятині його батько дещо має, навіть папери від Баторія на клапоть землі за щось дістав (Іван Ле, Наливайко, 1957, 41).
Ілюстрації
|
|
|
|
