Кльока

Кльо́ка, -ки, ж. = Квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Клеветатися, -вечуся, -чешся, гл. Базікати багато говорить; спорити. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться. О. 1862. IV. 87.

Ілюстрації

Джерела та література

slovar/znachenie-slova/23093-klevetaty