Якіл

Я́кіл, якола, м. Дятелъ. Мнж. 3. Ум. Я́кілко. Мнж. 4.

Дя́тел, тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ДЯ́ТЕЛ, тла, ч. Лісовий з довгим, гострим та міцним дзьобом птах, який добуває їжу з щілин кори дерева. Дятлові доводиться дерево дзьобом колупати і з-під кори комах видовбувати (Коп., Як вони.., 1961, 56); Дятел зустрічається скрізь у лісовій і лісостеповій смузі УРСР (Корисні птахи.., 1950, 53); * У порівн. Попереду, мов дятел, глухо тутукав кулемет (Панч, В дорозі, 1959, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 451.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 210.

Ілюстрації