Міх

І. Міх, мо́ху, м. = Мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.

ІІ. Міх, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.

І. Міх, мо́ху, м. = Мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65. ІІ. Міх, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МОХ, у, чол. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. — Обріс мохом сірий камінь (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 83); Мох грубо встелив землю м'яким килимом і манить спочити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 316); З дощової мряки виринув Вишневий хутір — з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11); З наших рослин «компасом» може бути звичайний мох. Як відомо, у лісі чи в полі дерева й каміння обростають мохом із північного боку (Вечірній Київ, 25.I 1968, 4).

Мохом порости (обрости і т. ін.): а) давно забутися. Що було, то мохом поросло (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 274); Часи князів і бояр поросли мохом (Іван Франко, XVI, 1955, 184); б) постаріти. Одна на другу [ворони] позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли (Тарас Шевченко, I, 1951, 298); Серце обросло (поросло) мохом у кого, чиє — хтось, став байдужим, бездушним. Коли б могли Вони збудить луну і розтроюдить рани В серцях людей, що мохом поросли.. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова... (Леся Українка, I, 1951, 165).

МІХ 1, а, чол. 1. Те саме, що мішок 1,2. Розумна жона як два міхи муки, а третій пшона (Номис, 1864, № 1406); * Образно.Щастя цілий міх Бажають щедро задля всіх (Володимир Самійленко, I, 1958, 224); Ще під час проходу [обходу] він висипав перед товариством цілі міхи своєї мудрості (Іван Франко, VII, 1951, 133); * У порівняннях. Аж ось поромщик їх, проноза, На землю впав, як міх із воза (Іван Котляревський, I, 1952, 159).

2. заст. Бурдюк. — Поїть його [осла] водою з МІ XI в, годує, жалує (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 150); Всупереч відомому вислову: «Не виливають молоде вино в міхи старі», — Кулик [поет] вважав, що стара форма може послужити новому змістові (Вітчизна, 3, 1963, 157); * У порівняннях. [Люцій:] Я сподіваюся, що Круста завтра забуде все, що п'яним чув і бачив, бо він напився, наче винний міх (Леся Українка, II, 1951, 415). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 757.

МІХ 2, а, чол.

1. Обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовується у ковальському, скляному виробництві для роздування вогню, а також для приведення в дію деяких музичних інструментів. Великий ковальський міх роздував розжарене вугілля (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 174); — Ех! — махнув рукою Харитон і навіть розтяг міх своєї гармонії на акорді ля-мінор (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 28); * Образно. Народного гніву роздмухався міх (Іван Нехода, Хто сіє вітер.., 1959, 96); * У порівняннях. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Лесь Мартович, Тв., 1954, 44).

2. Світлонепроникна частина фотокамери, яка формою нагадує гармонію. Для архітектурної фотозйомки фотоапарат повинен мати розсувний міх (Довідник фотолюбителя, 1959, 70).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. В пневматичних і язичкових інструментах - пристрій для нагнітання повітря, який забезпечує роботу джерела звуку в баяні, акордеоні, фісгармонії, органі і т.д. 2. У волинки - мішок для повітря, виготовлений з шкіри тварини або спеціальної тканини. 3. В механічному фортепіано - пристрій, який спонукає до дії рушійний механізм та пневматичну систему. МІХ

сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..).

у міх не вбере́ш чого і без додатка. Дуже багато. Що вже тих казок за своє життя він нарозповідав! У міх не вбереш (З газети). (і) в п’ять ла́нтухів не вбере́ш. Як балакати — так його і в п’ять лантухів не вбереш, а як до діла — то його в торбинку усього зложити можна (Укр.. присл..).

як (мов, на́че і т. ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т. ін. Дуже шумно, важко і т. ін. Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський); (Лейтенант:) Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Багмут); Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко). — Та й Сусана Уласівна не легенька. Чиста ступа! Йде по хаті, то аж поміст двигтить, а перейде через хату, то аж сопе, мов ковальський міх,— обізвалась писарша (І. Нечуй-Левицький); Перебіжить греблю (Гадючиха) — вже й сопе, наче ковальський міх! (О. Кониський); Як говорить (дячиха), то сопе, наче ковальський міх (І. Нечуй-Левицький). як три міхи́. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович).

МІХ

1) мешок; (из шкуры животного) мех

2) техн. мех

МІХ

мішок, лантух, (малий) торба; (шкіряний, на воду) бурдюк.

МІХ

міх іменник чоловічого роду

мішок; бурдюк

МОХ

аж мо́хом вкри́тися. Бути надзвичайно старим. Ходячи по світу, клопотом прибитий, а проте ж і сяйвом віри оповитий, він надибав діда, сивого-старого, що аж мохом вкрився, у дугу зігнувся (Дніпрова Чайка).

обрости́ мо́хом, жарт. Постаріти, зістаритися, ставши байдужим до всього (перев. про неодружених). Арсен Іванович .. порадив, що пора б уже Андрієві й за розум братися і не чекати, коли він обросте .. мохом… (Д. Бедзик).

порости́ мо́хом. 1. Давно минути, забутися, зникнути і т. ін. Що було, те мохом поросло (Укр.. присл..). 2.Зістарітися, постаріти (про людину). Одна на другу (ворони) позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли (Т. Шевченко). 3. Стати бездушним, черствим і т. ін. Коли б могли Вони збудить луну і розтриюдить рани В серцях людей, що мохом поросли .. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова… (Леся Українка).

уже́ й мох порі́с на кому. Хтось дуже постарів, комусь недовго залишилось жити. Вже на ньому й мох поріс (Укр.. присл..). мох іменник чоловічого роду

Словопедія

МОХОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до мох. Він сів на вершку гори, на м’який моховий килим (Фр., III, 1950, 400); Бризкало до пояса з-під мохової купини (Хотк., II, 1966, 277); // Який поріс мохом. Мохові болота утворюються поза річковими долинами (Курс заг. геол., 1947, 122). УКРЛІТ.ORG_Cловник

Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. І. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. мошо́к. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO мох – іменник чоловічого роду

Іноземні словники

Переклад на англійська:

moss (Noun ) (noun )

Dbnary: Wiktionary as Linguistic Linked Open Data

a kind or species of such plants

plants of the division Bryophyta

Автоматичний переклад:

moss

Ілюстрації

|}

|}

|}

|}

Цікава інформація

Мохи Мо́хи, або Мохоподі́бні (Bryophyta) — група вологолюбних наземних, рідше водяних рослин простої будови. Квіток чи насіння не мають. У життєвому циклі фаза гаметофіту переважає над спорофітом. Переважно багаторічні рослини, що характеризуються груповими формами росту (дерновники, куртини, подушки). Відомо понад 18 тис. видів на всій земній кулі. За деякими системами виділяється 5 надкласів, які в свою чергу поділені на 8 класів.

Наука, що вивчає мохи, називається бріологією.

Класифікація мохів

Перші спроби класифікації мохів базувались на відмінах у будові талому. Так виділились групи антоцеротових мохів (клас Anthocerotopsida), печіночників (клас Marchantiopsida) та листкостеблових мохів (клас Bryopsida). На сьогодні, за різними даними, вчені виділяють від 3-х до 8-класів у складі відділу Мохоподібних (Bryophyta).

До складу надвідділ (Superdivisio) Bryobionta (Мохоподібні) України входять три відділи:

• відділ Anthocerotophyta з одним класом — Anthocerotopsida, одним порядком — Anthocerotales, однією родиною — Anthocerotaceae, 2 родами та 4 видами;
• відділ Marchantiophyta з двома класами — Marchantiopsida та Jungermanniopsida, які включають 10 порядків, 32 родини, 61 рід із 188 видами;
• відділ Bryophyta з 5 класами — Sphagnopsida, Andreaeopsida, Polytrichopsida, Tetraphidopsida, Bryopsida, які включають 18 порядків, 50 родин, 190 родів із 640 видами.

ДИВ ТАКОЖ

СЛОВА ЗІ СЛОВНИКА БОРИСА ГРІНЧЕНКА Мох