Мох

Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м’який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. Мошо́к.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МОХ, у, чол. Сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні. — Обріс мохом сірий камінь (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 83); Мох грубо встелив землю м'яким килимом і манить спочити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 316); З дощової мряки виринув Вишневий хутір — з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11); З наших рослин «компасом» може бути звичайний мох. Як відомо, у лісі чи в полі дерева й каміння обростають мохом із північного боку (Вечірній Київ, 25.I 1968, 4). ♦ Мохом порости (обрости і т. ін.): а) давно забутися. Що було, то мохом поросло (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 274); Часи князів і бояр поросли мохом (Іван Франко, XVI, 1955, 184); б) постаріти. Одна на другу [ворони] позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли (Тарас Шевченко, I, 1951, 298); Серце обросло (поросло) мохом у кого, чиє — хтось, став байдужим, бездушним. Коли б могли Вони збудить луну і розтроюдить рани В серцях людей, що мохом поросли.. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова... (Леся Українка, I, 1951, 165).

"Словопедія"

МОХИ клас багато-, рідше однорічних спорових рослин відділу мохоподібних; бл. 14 тис. видів; поширені на всій земній кулі, ростуть у вологих місцях, на болотах, у лісах, утворюють густі зарості.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

мох англійська

moss

мох moss, anophyte обрастать мохом разг. — to become moss-grown, to fall behind the times олений мох — reindeer moss покрывать мхом — to moss поросший мхом — moss-grown, mossy торфяной мох — bog moss, peat-moss

Ілюстрації