Лужок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:24, 19 жовтня 2016; Tmhrytsiuk.fpmv16 (обговорення • внесок)
Лужок, -жка, м. Ум. отъ луг.
Словник української мови
ЛУЖО́К - Зменш.-пестл. до луг.
По обидва береги зелені лужки, а по лужках зеленіють рідкі садки(Н.-Лев., II, 1956, 391); На лужок, на грядку вибігло телятко (Стельмах, Живі огні, 1954, 24); Стежки забігали аж у зелений вербовий лужок (Кобр., Вибр., 1954, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 553.
Ілюстрації
