Лужок

Лужок, -жка, м. Ум. отъ луг.

Словник української мови

ЛУЖО́К - Зменш.-пестл. до луг.

По обидва береги зелені лужки, а по лужках зеленіють рідкі садки(Н.-Лев., II, 1956, 391); На лужок, на грядку вибігло телятко (Стельмах, Живі огні, 1954, 24); Стежки забігали аж у зелений вербовий лужок (Кобр., Вибр., 1954, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 553.

Ілюстрації