Зшити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зши́ти. См. Зшивати.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЗШИТИ див. зшивати.


ЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗШИТИ, зшию, зшиєш, док., перех.


1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь.

 Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. 
 глянув і сказав щось (Андрій Головко, I, 1957, 295); 

// З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.


2. тільки док. Виготовити шиттям: пошити.

 [Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958» 135); 
 — Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фоміп, Вибр., 1958, 270).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 740.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання